О.Доній: “Потрібно не боятися допомагати іншим, а не лише відстоювати власні права”

22 листопада наша країна відзначила чергову річницю Дня свободи. Своїм баченням того, чи існують справжні свобода та демократія у сучасній Україні та якою має бути позиція   суспільства для їхнього утвердження, з кореспондентом “ГолосUA” поділився народний депутат, безпосередній учасник студентської революції на граніті і «помаранчевої революції Олесь Доній.

– Пане Олесю, перше запитання просте: чи не втратила Україна певні можливості за сім років після Помаранчевої революції, і якщо так — то чи можливо повернути втрачене?

Україна не зникла з європейської мапи, українці існують, як окремий народ. Відповідно, Україна має шанси. Багато що втрачено, порівняно з іншими країнами Центральної та Східної Європи. І втрачено не лише за сім років, а, на жаль, з початку 90-х. Ми бачимо, який величезний стрибок зробили такі країни, як Чехія, Угорщина, Польща. Навіть колишні країни СРСР — Литва, Латвія, Естонія — стали повноцінними частинами європейського співтовариства. Україна має й право на це, має й шанси для цього.  Але для досягнення цього потрібні, безперечно, внутрішні зусилля. Потрібно обирати чесних політиків, а не таких, у яких потім доводилося б розчаровуватись — це один з висновків за останні сім років, можливо, один з найбільших уроків для українців.

Так, потрібно вчитись демократії. Політика повинна бути не “брудною справою”, а справою чесних і порядних людей. Значить, саме їх потрібно висувати. У іншому разі у нас будуть або постійні розчарування, або контрреволюція. Яка, ми бачимо, приносить не лише заміщення попередніх сподівань, а й веде за собою олігархів та корупцію у економіку й політику. Для того, щоб цього більше не відбувалося, потрібно вчитись демократії.

– За даними соціологів, українці все менше довіряють політикам, причому всім без виключення. Побутує навіть така думку, що “нема з кого” вибирати. Що ви можете відповісти на це?  Ви сказали “обирати чесних політиків”. Але де їх узяти?

– Гадаю, у першу чергу потрібно подивитися на себе у дзеркало – кожному з нас. Якщо людина вважає, що все робить правильно, то, відповідно — нехай йде у політику. Бо думати, що десь на “печі”, як Ємеля, буде вирощуватися якийсь “месія” – це неправильно. Нам всім потрібно вичавлювати з себе лінь, агресію, заздрощі та безкультур’я. І вчитися голосувати за нормальних людей. Ну не може бути, щоб лише у Чехії мав право народитись Вацлав Гавел, а в Україні — ні. Я знаю Вацлавів Гавелів в Україні. Це чесні люди, які йшли у табори у 60-70х. Це і Мирослав Маринович, це й Василь Овсієнко, люди, яким я особисто довіряю. Які не боялися йти до в”язниці і у ті часи, і зараз виступають проти політичних репресій. Тобто, такі люди є. Просто потрібно обирати саме їх, цьому потрібно вчитися.

– Як ви вважаєте, з сьогоднішньою владою Україна може вийти, так би мовити, з “тупикового”  економічного і політичного стану? Чи може влада якось спохопитись, адже певний період вона ще залишатиметься владою?

– Це, фактично, риторичне запитання. З цією владою, на жаль, Україна не знайде місця у європейській спільноті. Бо там поважають не заяви, а дії. А дії нинішньої влади — це свавілля, наруга над демократією, утиски свободи слова. І поки вона править, зрозуміло, що Україна, на жаль, не зможе стати частиною Євросоюзу. Але будь-яка влада не є вічною. Тому маю надію, що українці знайдуть у собі сили проголосувати за нормальних людей на майбутніх виборах. Просто хотілося б, щоб це було швидше. Час іде і влада, що займається розкраданням країни, мріє про увічнення, передачу у спадок цієї території (навіть не держави) своїм нащадкам — для того, аби утискати Україну вічно. Зрозуміло, що такий сценарій для країни просто катастрофічний.

– Що робити простим людям? Протестувати, як  “чорнобильці” та “афганці” чи терпіти, поки йде час?

На людину, яка не виборює своє право на свободу та демократію, і накладають ярмо. Тому я завжди вважав і демонстрував своєю позицією, що права та свободи потрібно виборювати. Незалежно від того, чи це є права окремих соціальних категорій, чи це право на перебування у екологічному, культурному середовищі. Потрібно відстоювати свої права — і коли ми захищаємо історичні будівлі, які зносять магнати-олігархи, і коли, наступаючи на свободу слова, намагаються забрати частоти у телевізійних каналів, коли саджають основних політичних опозиціонерів за грати. Потрібно не боятися допомагати іншим, а не лише відстоювати власні права. І тільки у такий спосіб можна вибороти демократію у країні. Інакше – це буде “страусяча” позиція, а зі страусячого м’яса, як відомо, роблять різні страви. Мені здається, що це тупиковий шлях. Права ніколи не даруються.

GolosUA.com.

Цей запис був оприлюднений у Протести, Україна і позначений , , , , . Додати в закладки постійне посилання.

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s